Характер національно-визвольної війни

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. 

Рушійні сили визвольної боротьби:

• козацтво – стало керівною і провідною силою визвольної боротьби, ядром української армії;
• селянство – виступало проти національного, релігійного та, насамперед, проти соціального гноблення;
• міщани – відіграли важливу, а в окремих регіонах (західне Поділля, Волинь, Галичина) – провідну роль у національно-визвольній і соціальній боротьбі;
• частина української шляхти – відіграла помітну роль в перші чергу у формуванні нової української еліти, політичної програми, розбудові державності;
• представники православного духовенства – взяла безпосередню участь у подіях революції, у процесах державотворення.

Цілі боротьби:

• ліквідація польського і будь-якого іншого панування;
• звільнення від національно-релігійного гноблення;
• ліквідація магнатського землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарювання, кріпацтва, завоювання особистої свободи і права власності на землю селян, козаків, міщан;
• генезис ідеї утворення незалежної соборної української держави.

Виходячи з причин, складу учасників та цілей Національно-визвольної війни, її характер визначають як національно-визвольний, релігійний, соціальний.

В історичній літературі висловлюється думка про наявність у подіях 1648 – 1676 рр. в Україні елементів революції, оскільки соціальна боротьба була спрямована на встановлення нової за своєю суттю моделі соціально-економічних відносин.

До сьогодні питання про періодизацію й хронологічні межі Національно-визвольної війни середини XVII ст. залишається дискусійним. Більшість вітчизняних дослідників визначають п`ять періодів перебігу Національно-визвольної війни:

перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби;

другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;

третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;

четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу
п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.